Бабаєва Яна
Адміністративні спори виникають у відносинах із суб’єктами владних повноважень. Головною ознакою таких справ є нерівність сторін, де держава виконує управлінські функції. Захист у таких правовідносинах полягає в аналізі законодавчих актів для встановлення чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством. Якщо ж ні, то такі дії, рішення чи бездіяльність є протиправними.
Враховуючи нерівність сторін в адміністративних спорах, захист прав від порушень суб'єктами владних повноважень, законодавцем забезпечено, зокрема, принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі. Тобто на відміну від цивільних спорів, де сторони є рівними, суд зобов'язаний дотримуючись вказаного принципу, з’ясувати всі обставини у справі. Разом із цим, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень.
Це не означає, що принцип змагальності не застосовується. В таких справах важливу роль відіграє вміння правильно користуватися інститутом доказування.